Чи можна попросити екзаменатора IELTS повторити запитання?

Майже кожен кандидат десь у глибині душі вважає, що прохання про допомогу на іспиті з англійської має бути визнанням слабкої англійської. Саме через це люди вгадують напівпочуті запитання, а потім дивуються, чому їхню відповідь оцінено як не за темою. Офіційні настанови кажуть протилежне.

Що сказано в настановах

Посібник IDP про те, що робити з незрозумілими запитаннями, формулює це без застережень: ви не втрачаєте бали, якщо вам потрібно, щоб екзаменатор повторив запитання. Сторінка IDP про міфи щодо Speaking йде далі й називає цілком прийнятним попросити екзаменатора повторити запитання або сформулювати його інакше, щоб ви могли краще його зрозуміти.

За це не передбачено штрафу, екзаменатор нічого не позначає, і жоден критерій не вимірює, скільки запитань ви зрозуміли з першого разу.

Що відрізняє Part 1 від Part 3

Цю деталь більшість кандидатів не знає, а вона визначає, що саме ви почуєте у відповідь.

У Part 1 екзаменатор лише повторить те саме запитання, хоча й спробує вимовити його чіткіше або повільніше. Формулювання незмінне. Якщо проблемою було одне незнайоме слово, почути його вдруге може бути замало.

У Part 3 екзаменатори можуть переформулювати запитання. Це дає вам справді другу версію, з якою можна працювати, — інша лексика, часто простіша будова, — а це саме те, що потрібно в частині іспиту, де запитання найабстрактніші.

Знаючи, в якій частині ви перебуваєте, ви знаєте, про що просити. У Part 1 просіть повторити й прислухайтеся до слова, яке пропустили. У Part 3 скажіть, що не зрозуміли запитання, а не просто просіть його повторити, бо там вам дозволено отримати переформульований варіант.

Як попросити

Коротко й конкретно краще, ніж розлого. У настановах IDP наведено, зокрема, такі фрази:

Pardon? Could you please repeat the question? What do you mean by [word]? I’m sorry, I don’t quite follow. Sorry, I didn’t quite catch the main point of the question.

(Перепрошую? Чи не могли б ви повторити запитання? Що ви маєте на увазі під словом [слово]? Перепрошую, я не зовсім розумію. Перепрошую, мені не зовсім зрозуміла головна думка запитання.)

Дві речі роблять одну з цих фраз кращою за іншу. Прохання, у якому названо проблему — головну думку, окреме слово, — підказує екзаменатору, що зробити інакше. А повне, правильно побудоване речення — уже саме по собі зразок усної англійської, виголошений під тиском, а це не дрібниця на іспиті з усної англійської.

Чого слід уникати — це не-прохання: довгої паузи, «sorry» без жодного запитання або повторювання слів екзаменатора йому самому в надії на підтвердження.

Що саме шкодить вашому балу

Не прохання. Вгадування.

Якщо ви відповідаєте на запитання, яке недочули, ви даєте плавну, добре організовану відповідь на не те запитання. Це проблема логічності, а логічність — половина одного з чотирьох критеріїв, за якими вас оцінюють. Мовчанка в кілька секунд ще гірша, бо в тесті, що триває 11–14 хвилин, екзаменаторові потрібен стабільний потік вашого мовлення для оцінювання, а кожна порожня секунда його зменшує.

Відпрацюйте саме прохання. Промовляйте ці фрази вголос, поки вони не з’являтимуться автоматично, так само як ви відпрацьовували б початок відповіді в Part 2. Кандидати, які завмирають, рідко належать до тих, хто не вміє говорити англійською, — це ті, хто ніколи не репетирував, що робити, коли щось іде не так.